21 квітня деякі ЗМІ поширили інформацію про те, що Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт про передачу ДПС інформації щодо банківських рахунків та сейфів громадян, і це начебто означає, що фактично податківці отримають доступ до банківської таємниці.

Насправді це не так. Розповідаємо, що про що мова.

Що сталося

18 квітня пресслужба Міністерства фінансів повідомила, що уряд схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».

Мета законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу.

Як стверджує Мінфін, це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA (Single Euro Payments Area), що дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між європейськими країнами швидко, без додаткових комісій та за чітко встановленими правилами.

Що передбачає документ

Наразі повний текст законопроєкту ще не опублікований, тож ми можемо послуговуватися лише інформацією, яку надає Мінфін (оновлено о 15:10. депутат Ярослав Железняк опублікував текст законопроекту в своєму Telegram-каналі). У відомстві стверджують, що документом передбачено:

1. Створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, до якого будуть вноситись відомості:
   • дата відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку / електронного гаманця; 
   • вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
   • ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
   • дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф; 
   • номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфа (дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).
   • Адміністратором реєстру пропонується визначити Державну податкову службу (ДПС);
2. Створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням ДПС;
3. Удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання, подання свідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи до Єдиного державного реєстру;
4. Впровадження ефективних, стримувальних та пропорційних санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, які відповідатимуть вимогам ЄС про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;
5. Створення механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та їх захисту;
6. Розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу – з метою удосконалення контролю відмивання грошей та інших незаконних фінансових операцій, запропоновано розширити перелік тих, хто зобов’язаний звітувати про підозрілі транзакції, а саме: додати довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які проводять операції через «вільні порти», якщо сума перевищує 400 000 грн;
7. Недопущення до управління та/або контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу злочинців або їх співучасників (спільників).

У Міністерстві підкреслюють: в законопроєкті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа.

Також положення законопроєкту не передбачають будь-яких обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв’язку з запровадженням реєстру.

Що з банківською таємницею?

Банківською таємницею згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку.

Як стверджують у Мінфіні, до реєстру планують передавати лише інформацію про відкриття та закриття рахунків. Мова про розкриття операцій за рахунками (залишки на рахунку, кількість операцій, характер операцій тощо) не йде. Саме це і є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, тобто – тією самою банківською таємницею. І така інформація в Україні може бути розкрита лише за рішенням суду.

Що ж до відомостей про відкриття/закриття рахунків, то вони і раніше були у розпорядженні податкової – принаймні для українців, які займаються підприємницькою діяльністю. Кожен раз, коли ФОП (або самозайнята особа) відкриває нову картку (не важливо, корпоративну чи як фізособа) дані про це передаються в ДПС, про що власника рахунків повідомляють в електронному чи письмовому вигляді. Ба більше, коли ви відкриваєте «конверт» у «ПриватБанку» чи «Банку» на mono – податкова вже знає про це.

З прийняттям вищеописаного документа на облік ДПС братимуть рахунки не лише ФОПів, але й фізосіб. Але, важливо розуміти, що податкова таким чином зможе дізнатися лише про наявність або відсутність у людини рахунку в банку – але не матиме доступу до інформації щодо того, скільки грошей на них є та як вони рухаються.

Але ж дані про рахунки – теж банківська таємниця?

Юридично, так. Фактично ж українці нею не дуже опікуються. Просто по номеру картки можна дізнатися, в якому банку відритий ваш рахунок. За першими 6-8 цифрами можна визначити приналежність карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і її категорію, платіжну систему. А далі достатньо ввести номер картки у відповідному банкінгу, щоб з великою ймовірністю визначити прізвище та імʼя власника. І цим дуже вправно користуються шахраї.

Тож українцям, які опікуються своєю фінансовою безпекою, краще взагалі не передавати номер своєї картки третім особам. Особливо якщо ви хочете продати щось на умовному OLX.

Наявність у податкової відомостей про те, де і скільки рахунків у вас є, навряд чи вам сильно загрожує. Адже те, від кого і кому ви перераховуєте кошти, про які суми йдеться та яка частота таких операцій – це вже інформація, захищена банківською таємницею. І зловісний Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» жодним чином (якщо вірити Мінфіну, Гетманцеву та іншим посадовцям) її не торкається.